Поява тріщин є небажаним, але очікуваним і навіть прогнозованим явищем для залізобетонних споруд, тому контроль ширини їх розкриття входить до складу стандартних перевірок за нормами проектування різних країн світу. В даній статті розглянемо, як визначити ширину розкриття тріщини за Єврокодом EN 1992-1-1.
З чого починати розрахунок на тріщиностійкість?
Визначення ширини розкриття тріщин є важливим етапом у проектуванні конструкцій зі звичайного залізобетону. Відповідно до методики граничних станів, інженер-проектувальник має проконтролювати величину цього параметру (друга група граничних станів, SLS).
Але перед тим треба з'ясувати, чи потрібен взагалі цей розрахунок для даної конкретної споруди, чи в ньому немає сенсу. Це визначається попередньою перевіркою, в залежності від типу деформованого стану елементу. Наприклад, якщо залізобетонна балка згинається, то максимальний згинальний момент M в її перерізі спочатку порівнюється з моментом тріщиноутворення Mcr і тільки якщо M>Mcr, доцільно далі визначати дійсну ширину розкриття тріщин і порівнювати її з допустимою.
To view this content you need to be a member
Click MEMBERSHIP to subscribe or LOG IN if you are already our subscriber